прп. Нестор Літописець († бл. 1114 р.) – ченець Києво-Печерського монастиря, перший відомий український літописець та письменник-агіограф. Пострижений у монастирі у 17-річному віці за ігумена Стефана (між 1073–78 рр.), мав сан диякона. Вважається упорядником (за іншою версією автором) найвідомішого літописного зводу України-Руси “Повісті временних літ”, завершеної близько 1113 р. Автор житій святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського. Його ім’я нерозривно пов’язано з виникненням і розвитком давнього українського писемства. Похований у Ближніх печерах, пам'ять 27 жовтня.