Києво-Печерська лавра, традиційно, ділиться на дві частини – Верхню і Нижню. У Верхній лаврі, яка займає нагірне положення, розташовані Успенський собор, Троїцька, Трапезна, Всіхсвятська та кілька інших церков, Велика дзвіниця, келійні корпуси тощо, за межами мурів стоїть церква Спаса на Берестові. Нижня лавра займає наддніпровську терасу, і ще й досі є діючим монастирем. Тут, у товщах лесових відкладів, розташована розгалужена мережа печерних ходів – саме з них починалася лавра. В печерах лежать мощі понад сотні святих та лаврських праведників, а над печерами розкинувся комплекс будівель новішого часу, найцінніші з яких церкви Воскресіння та Різдва Богородиці, та неймовірна барокова дзвіниця, роботи геніального архітектора Степана Ковніра.Нинішня Києво-Печерська лавра – це історико-культурний заповідник та діючий монастир. Заповідник підпорядковується державі, а от монастирем керують церковні чиновники із Москви – Московська патріархія, хоча згідно із логікою речей, українська православна церква має підпорядковуватись Вселенському патріархату, а не патріархату сусідньої мілітаризованої країни. І Мазепу, головного будівничого і мецената лаври, повинні у ній славити, а не проклинати, як вимагає цього москва.